суббота, 21 ноября 2015 г.

Становлення інформатики в Україні

В Україні перша ЕОМ — МЭСМ (рос. — Малая Электронно-Счетная Машина) була створена в 1951 р. у Києві в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом майбутнього академіка АН СРСР С. О. Лебедєва (1902–1974). Вона стала першою діючою ЕОМ, побудованою на теренах колишнього СРСР і континентальної Європи. Свій проект зі створення ЕОМ С. О. Лебедєв висунув ще до війни, яка завадила його здійсненню. Початок робіт над МЭСМ датовано осінню 1948 р. Спочатку машина планувалась як експериментальна модель для іншої машини — БЭСМ (рос. — Большая Электронно-Счетная Машина), але в процесі роботи над БЭСМ було вирішено побудувати спочатку малу ЕОМ. Для цього в модель були інтегровані пристрої введення-виведення інформації й деякі інші елементи. 25 грудня 1951 р. Державна комісія АН СРСР прийняла МЭСМ до експлуатації. Незважаючи на те, що пам'ять машини складали лише кілька десятків машинних слів, вона дозволила розв'язати протягом наступних кількох років багато важливих науково-технічних задач. Виступаючи на урочистому засіданні, присвяченому 25-річчю створення МЭСМ, академік АН СРСР В. Глушков, високо оцінюючи значення МЭСМ для розвитку обчислювальної техніки в Україні і в СРСР, зокрема, зазначив: «Незалежно від закордонних вчених, С. О. Лебедєв розробив принципи побудови ЕОМ. Під його керівництвом була створена перша в континентальній Європі ЕОМ, за її допомогою в стислі терміни були розв'язані важливі науково-технічні задачі й започаткована радянська школа програмування. Опис МЭСМ став першим підручником у країні з обчислювальної техніки. МЭСМ стала прототипом БЭСМ».
Значною подією у розвитку інформатики в Україні стало створення у 1957 р. на базі колишньої лабораторії С. О. Лебедєва Обчислювального центру АН України, який перетворюється у 1962 р. на Інститут кібернетики і носить сьогодні ім'я свого засновника — академіка В. М. Глушкова (1923–1982). Під його керівництвом ця наукова установа стала однєю із провідних зі створення й упровадження ІТ не тільки в Україні, а й у Радянському Союзі. Серед перших фундаментальних результатів вітчизняної кібернетики та обчислювальної техніки було створення й реалізація в 1955–1956 рр. адресної мови програмування (В. Королюк, К. Ющенко), поява граф-схем алгоритмів (Л. Калужнін) і систем мікропрограмних алгебр (В. Глушков), які стали помітним явищем не тільки в радянській, а й у світовій науці. У 1962 р. В. М. Глушков став лауреатом Ленінської премії в галузі науки й техніки за монографію «Синтез цифрових автоматів». Протягом 1961–1969 рр. у Інституті кібернетики були створені й передані в серійне виробництво такі ЕОМ, як «Дніпро» (1961) — перша в Радянському Союзі керуюча ЕОМ на напівпровідниках (перша подібна ЕОМ у США — RW300 — з'явилася також у 1961 р.), «Промінь» (1963), «Мир-1» (1965), «Мир-2» (1969), «Мир-3» (1969). Ці розробки не поступалися кращим світовим зразкам того часу у своєму класі, а за деякими архітектурними рішеннями та програмним забезпеченням (наприклад, концепція апаратної реалізації мов програмування високого рівня, яка втілена в серії машин «МИР» (мова Аналітик) і в проекті машини «Україна») навіть і випереджали їх. В. Глушков зробив значний внесок у розвиток інформатичної освіти в Україні. За його ініціативи, підтриманої академіком НАН України І. І. Ляшком (1921–2008), у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка у 1965 р. на механіко-математичному факультеті було створено кафедру теоретичної кібернетики (яку він очолював за сумісництвом до дня своєї смерті), а у 1969 р. відкрито факультет кібернетики — один із перших такого профілю в Радянському Союзі. Першим деканом факультету став І. І. Ляшко, який доклав багато зусиль для його становлення й розвитку. Якщо звернутись до хронології, то перший в Україні Обчислювальний центр було створено у 1956 р. при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на базі лабораторії електричного моделювання. Ця лабораторія була організована ще у 1945 р. на механіко-математичному факультеті за ініціативи чл.-кор.. АН УРСР В. Є. Дьяченка. Із 1956 р. у Київському політехнічному інституті (КПІ) почали готувати на окремих кафедрах спеціалістів з обчислювальної математики й обчислювальної техніки. У 1960 р. за ініціативи Костянтина Григоровича Самофалова у КПІ була відкрита перша в країні кафедра обчислювальної техніки, яка з 1969 р. почала готувати інженерів-математиків зі спеціальності «0647 — прикладна математика». На початку 60-х рр. XX ст. у КВІРТУ було відкрито кафедри військової кібернетики й обчислювальної техніки та автоматизованих систем керування.
(матеріал https://uk.wikipedia.org/wiki)

Комментариев нет:

Отправить комментарий